Залиште свій телефон, та ми зателефонуємо Вам
*Обов'язкове для заповнення
Для страховиків
Передстрахова експертиза є найважливішим етапом у діяльності страховика. Від її якості залежить успіх всіх наступних етапів укладення та виконання договору страхування. У страховій практиці прийоми і методи передстрахової експертизи
поділяються на дві великі групи:
У загальному випадку передстрахова експертиза включає в себе вивчення об’єкта і предмета страхування за документами, а при необхідності і безпосередньо.
У масових видах страхування при страхуванні відносно простих, однотипних предметів і об’єктів передстрахової експертизи, з метою економії часу і коштів проводиться продавцем (страховим агентом) та обмежується аналізом заяви на страхування і при необхідності анкети. При цьому страховик виходить з раніше накопиченого досвіду по типовим для таких об’єктів ризикам, статистики по виплатах і довіри до відомостей, повідомленими страхувальником в заяві.
При страхуванні складних об’єктів експертиза проводиться індивідуально, облік зовнішніх і внутрішніх обставин, взятих у їх єдності і взаємодії, дозволяє експерту оцінити природний стан об’єкта страхування і обстановку, в якій об’єкт знаходиться, спрогнозувати сприятливий або несприятливий результат страхування ризику для страховика.
Передбачається, що експерт, що виконує передстрахову експертизу, має відповідну підготовку. Аналіз об’єкта страхування проводиться на основі ознайомлення та вивчення документів страхувальника та безпосереднього обстеження об’єктів, заявлених на страхування. При цьому необхідно:
1) встановити відповідність об’єктів страхування вимогам страхового законодавства, умовам (правилам) страхування майна підприємства, загальноприйнятим нормам;
2) виявити і вивчити можливі (передбачувані) небезпеки (страхові події), тенденції їх розвитку, застосовуючи підходи, зазначені у п. 1 даних рекомендацій;
3) провести аналіз схильності ризику підприємства (об’єкта), прийнятого на страхування;
4) визначити перелік ризиків (небезпек), що загрожують страхувальнику і здатних завдати шкоди його майновим інтересам (об’єкту страхування);
5) визначити ступеня страхового ризику (частота страхових подій, що сталися на об’єктах, аналогічних обстежуваному, обсяги збитків), можливі розміри збитку для обстежуваного підприємства (виробництва);
6) оцінити вплив ризику на страховий портфель страховика;
7) оцінити повноту, обгрунтованість, достатність та ефективність заходів, прийнятих страхувальником щодо попередження страхової події на об’єкті;
8) дати рекомендації по попереджувальним заходам, спрямованим на попередження можливих збитків або на зниження ступеня ризику протягом терміну дії договору страхування.
Послідовність роботи експерта при проведенні передстрахової експертизи зазвичай включає наступні етапи:
1. Ознайомлення з об’єктом, виробництвом, підприємством, з майном, передбаченим для страхування.
2. Безпосереднє обстеження об’єктів страхування з метою:
– перевірки майнового інтересу страхувальника;
– загальної оцінки схильності об’єкта ризикам;
– оцінки страхової вартості об’єкта.
3. Уточнення оцінки ризиків по джерелу їх виникнення.
4. Аналіз отриманої інформації по передстраховій експертизі.
5. Складання акту огляду.
Для невеликого об’єкта огляд звичайно займає 1-2 години (буває і 15 хв.). Огляд завжди проводиться на основі плану огляду, після відповідей страхувальника на всі пункти заяви (або прикладеного до заяви опитувальника), тобто огляд повинен насамперед виявити те що в опитувальнику недостатньо відображено або викликає сумніви.
Об’єкт огляду доцільно розділити на частини в просторі (будівлі, поверхи, приміщення, цехи) і по функціях (електрогосподарство, трубопроводи, газопостачання) і намітити “точки вивчення” цих частин.
Огляд повинен привести до двох основних результатів.
1. Віднесення об’єкта до категорії ризику (мінімум, до однієї з трьох: хороший, середній і поганий).
2. Виявлення проблемних зон (у тому числі для використання в процесі торгу з клієнтом).
Слід звернути увагу, що при оцінці ризику повинен діяти принцип “усунення невизначеності”: чим більше ви знаєте про об’єкт (навіть якщо картина – погана) тим краще можуть бути умови договору, так як при незнанні страховики можуть припускати щось ще більш найгірше.
За результатами експертизи оцінюється ймовірність ризиків щодо очікуваного (з актуарних розрахунків) рівня: нижче, на рівні, вище, з метою визначення необхідності застосування понижувальних (підвищувальних) коефіцієнтів.
При встановленні в результаті передстрахової експертизи факту дотримання страхувальником всіх технічних і технологічних і організаційних нормативів можна припустити, що очікуваний збиток буде відповідати нормальним або сприятливим умовам розрахунку страхових тарифів (можливості застосування понижувальних коефіцієнтів). У разі виявлення порушень необхідно, як уже зазначалося, рекомендувати застосування підвищувальних коефіцієнтів або відмова від страхування.
Додатково необхідно оцінити максимально можливий збиток, який може виникнути в результаті нехай малоймовірному, але можливому збігу несприятливих обставин. Для оцінки максимально можливого збитку необхідно скористатися “сценарієм розвитку надзвичайної ситуації” та галузевими методиками оцінки збитку в результаті аварії, які можуть бути на підприємстві.
Необхідно провести подібну оцінку всіх потенційно небезпечних об’єктів на випадок їх аварії, а також на випадок пожежі, повені і стихійних лих, передбачених заявою на страхування.
Після огляду експерт повинен систематизувати всі зауваження та упущення, виявлені в ході огляду, дати рекомендації щодо їх усунення, зафіксувавши це в акті огляду.
Рекомендується в договорі страхування робити застереження про те, що якщо зауваження та упущення не будуть усунуті в зазначені терміни, страхова компанія відповідальності не несе, або розмір страхового відшкодування буде зменшений, наприклад на 30%, в залежності від ступеня небезпеки і можливих наслідків , якщо їх не усунути.
За результатами вивчення поданих страхувальником документів і безпосереднього огляду об’єкта страхування складається експертний висновок у письмовому вигляді (акт – аналог “аварійного сертифіката”, який оформляє аварійний комісар, або звіт за встановленою страховиком формою). В експертному висновку повинні бути зазначені: