Залиште свій телефон, та ми зателефонуємо Вам
*Обов'язкове для заповнення
Страница
Передстрахова експертиза є найважливішим етапом у діяльності страховика. Від її якості залежить успіх всіх наступних етапів укладення та виконання договору страхування. У страховій практиці прийоми і методи передстрахової експертизи поділяються на дві великі групи:
У загальному випадку передстрахова експертиза включає в себе вивчення об`єкта і предмета страхування за документами, а при необхідності і безпосередньо.
У масових видах страхування при страхуванні відносно простих, однотипних предметів і об`єктів передстрахової експертиза, в цілях економії часу і коштів, проводиться продавцем (страховим агентом) і обмежується аналізом заяви на страхування і, при необхідності, анкети. При цьому страховик виходить з раніше накопиченого досвіду по типовим для таких об`єктів ризикам, що склалася статистики по виплатах і довіри до відомостей, повідомленими страхувальником в заяві. Пов’язаний з цим додатковий ризик страховика може бути врахований в деякому збільшенні страхових тарифів. При страхуванні складних об’єктів експертиза проводиться індивідуально, залучаються експерти – сюрвеєри. Спочатку сюрвейєрів (від англ. Survey – “огляд,
огляд, зйомка, межування”) називали:
Надалі це поняття поширилося і на інші види страхування, і сюрвейєрів стали називати висококваліфікованого представника страховика, що виконує огляд та оцінку майна, прийнятого на страхування. На основі укладання сюрвейєра страховик
приймає рішення про укладання договору страхування. У зарубіжній практиці як сюрвейєра виступають класифікаційні суспільства, а також спеціалізовані фірми по протипожежної безпеки, охорони праці і т.д., взаємодіючі зі страховиком на договірній основі. На відміну від аджастера сюрвейєр оглядає майно до моменту укладення договору страхування.
Існують три види ситуацій, в яких до оцінки ризику повинен залучатися сюрвейєр. Перша ситуація пов’язана з крупним ризиком. Якщо страховик працює з масовими ризиками при невеликому розмірі можливих збитків, то в цьому випадку досить
проведення експертизи методом анкетування. Якщо ж з’являються ризики великі, нехарактерні для портфеля компанії, тоді оцінка ризику повинна бути проведена більш ретельно, анкетування не дасть всієї необхідної інформації. І в цьому випадку страхової компанії необхідно вдатися до послуг сюрвейєра для безпосереднього вивчення предмета страхування.
Друга ситуація виникає, якщо проведення сюрвейєрського обстеження доцільно в маркетингових цілях, з метою позиціювання на ринку, коли страховик повинен продемонструвати клієнту високу якість своєї роботи.
І нарешті, третя ситуація складається в тому випадку, коли страховик вперше стикається з нехарактерним для себе ризиком, але з міркувань розвитку бізнесу хоче цей ризик прийняти. У цьому випадку витрати на сюрвей можуть істотно перевищувати ті грошові кошти, які отримає страхова компанія в якості премії по даному ризику.
Сюрвейер виступає стосовно страховику в якості ризик-менеджера. У російській практиці функції сюрвейєра продовжують озширюватися, і в даний час багато сюрвеєри займаються також і врегулюванням збитків. Сюрвеєри можуть:
Передстрахове обстеження й оцінку ризику для цілей страхування може виконати і сам страхувальник: безпосередньо або через страхового брокера, який веде його справи зі страховою компанією. Тому якщо страхувальник або брокер пропонують
провести таке обстеження або воно вже проведено, для страховика буде доцільно вивчити його результати для оцінки ризику.
Результатом проведення будь-якого сюрвея є видача сюрвейєрського рапорту (висновку, звіту), який повинен давати повне уявлення про виконану роботу, отриманих даних і закінчуватися видачею рекомендацій щодо усунення знайдених
недоліків та вдосконалення системи контролю та ризик-менеджменту компанії. Звіт відсилається замовнику, оплачує роботу сюрвейєра. Якщо страховики оплачують сюрвей, то чорновий варіант звіту проте відправляється і компанії з метою ознайомити
її з вмістом звіту, внести поправки, уточнити рекомендації і усунути фактичні неточності і непорозумінь, що виникли в процесі інтерв`ю.
Звіт може бути використаний як в цілях управління ризиками всередині компанії, так і для обговорення умов страхування з потенційними страховиками.
Відносини між андеррайтерами і сюрвеєрами часто засновані на особистій довірі. Бізнес, який побудований на обслуговуванні страхування як процесу, це, переважно, консалтинговий бізнес. Це поради, рекомендації, оцінки. Відповідальність за наслідки
виконання цих рекомендацій або відмови від них лежить виключно на обличчі, приймаючому рішення. Загальна практика така: в будь-якому Сюрвеєрська звіті обов`язково присутня фраза про те, що висновки, що містяться в даному звіті, не породжують ніяких зобов`язань з боку авторів або організацій, які підготували звіт, за наслідками застосування цих рекомендацій замовником.
Облік зовнішніх і внутрішніх обставин, взятих у їх єдності і взаємодії, дозволяє Сюрвейер чи іншого експерту оцінити природний стан об`єкта страхування і обстановку, в якій об`єкт знаходиться, спрогнозувати сприятливий або несприятливий результат страхування ризику для страховика і, відповідно, дати пропозиції щодо тарифом.
Тривалість і обсяг сюрвея визначається після вивчення заяви на страхування та доданих до неї документів про виробничу і фінансової діяльності страхувальника.
Послідовність роботи експерта при проведенні передстрахової експертизи зазвичай включає наступні етапи:
2. Безпосереднє обстеження об`єктів страхування з метою:
3. Уточнення оцінки ризиків по джерелу їх виникнення;
4. Аналіз отриманої інформації по передстраховій експертизі;
5. Складання акту огляду.
Передбачається, що експерт, що виконує передстрахову експертизу, має відповідну підготовку. Аналіз об’єкта страхування проводиться на основі ознайомлення та
вивчення документів страхувальника та безпосереднього обстеження об’єктів,
заявлених на страхування. При цьому необхідно:
Передстраховий огляд може проводитися самим продавцем, якщо об’єкт не дуже складний. У більш складних випадках його проводять андеррайтери разом з продавцем, а в найскладніших – сюрвеєри або перестрахувальники разом з андеррайтером (і вже без продавця).
Для невеликого об’єкта огляд звичайно займає 1-2 ч (буває і 15 хв.). Огляд завжди проводиться на основі плану огляду, після відповідей страхувальника на всі пункти заяви (або прикладеного до заяви запитальника), тобто огляд повинен насамперед
виявити те, що в опитувальнику недостатньо відображено або викликає сумніви.
Об’єкт огляду доцільно розділити на частини в просторі (будівлі, поверхи, приміщення, цехи) і по функціях (електрогосподарство, трубопроводи, газопостачання) і намітити “точки вивчення” цих частин.
Огляд повинен привести до двох основних результатів.
В оцінці ризику простежується дію принципу Вільфредо Парето (1848-1923). Стосовно до оцінки ризиків його можна сформулювати наступним чином: приблизно на 20% об’єкта огляду доведеться до 80% ризиків. Це і слід врахувати при огляді і
вивчати ті самі 10-20% в першу чергу.
Історичний екскурс
Економіст і соцілог Вільфредо Парето розглядав розподіл багатства і доходів в Англії XIX ст. Він з’ясував, що більша частина доходів і матеріальних цінностей належить меншості людей в досліджених групах. Можливо, що для Парето не було в цьому
нічого дивного. Проте він також встановив два дуже примітних, на його думку, факту. Один з них полягав у тому, що існує незмінне математичне співвідношення між чисельністю групи людей (у відсотках від загальної чисельності розглянутого населення) і часткою багатства або доходу, контрольованої цією групою. Іншими словами, якщо відомо, що 20% населення володіють 80% матеріальних цінностей, то можна з упевненістю сказати, що 10% населення мають приблизно 65% матеріальних цінностей, а 5% населення – 50%. Для Парето головним тут були не цифри процентного співвідношення, а той факт, що розподіл багатства серед населення передбачувано незбалансовано. Проте відомий принцип 80/20 сформульований англійцем Р. Кохом з посиланням на приватну закономірність, виявлену В. Парето.
У цілому можна назвати типові проблемні зони, загальні для всіх галузей:
За результатами огляду складається звіт або акт за встановленою страховиком формі. Його копію доцільно передати і страхувальнику, особливо якщо в ньому зазначені зауваження та побажання щодо їх усунення. Ці зауваження зручно використовувати в ході переговорів за умовами страхування.
Крім того, звіт може знадобитися для узгодження умов перестрахування і для можливого розгляду майбутніх страхових претензій.
Зазвичай написання звіту займає в півтора рази більше часу, ніж сам огляд.
Слід звернути увагу, що при оцінці ризику повинен діяти принцип “усунення невизначеності”: чим більше ви знаєте про об’єкт (навіть якщо картина – погана), тим краще можуть бути умови договору, так як при незнанні страховики можуть припускати щось ще більш найгірше.
За результатами експертизи оцінюється ймовірність ризиків щодо очікуваного (з актуарних розрахунків) рівня: нижче, на рівні, вище, з метою визначення необхідності застосування понижувальних (підвищують) коефіцієнтів. Для унікальних об’єктів або умов їх експлуатації (зберігання тощо), які не відповідають актуарних розрахунків, необхідно проводити додаткові дослідження із залученням фахівців для оцінки ймовірності настання страхових випадків за заявленими ризикам.
При встановленні в результаті передстрахової експертизи факту дотримання страхувальником всіх технічних і технологічних і організаційних нормативів можнаприпустити, що очікуваний збиток буде відповідати нормальним або сприятливим умовам розрахунку страхових тарифів (можливості застосування понижувальних коефіцієнтів). У разі виявлення порушень необхідно, як уже зазначалося, рекомендувати застосування підвищувальних коефіцієнтів або відмова від страхування.
Додатково необхідно оцінити максимально можливий збиток, який може виникнути в результаті нехай малоймовірному, але можливому збігу несприятливих обставин. Для оцінки максимально можливого збитку необхідно скористатися “сценарієм розвитку надзвичайної ситуації” та галузевими методиками оцінки збитку в результаті аварії, які повинні бути на підприємстві.
Наприклад, при страхуванні цивільної відповідальності організацій, що експлуатують гідротехнічні споруди, величина ймовірного збитку визначається за Методикою визначення розміру шкоди, яка може бути заподіяна життю, здоров’ю фізичних осіб,
майну фізичних та юридичних осіб в результаті аварії судноплавних гідротехнічних споруд, затвердженої наказами від 02.10.2007 МНС РФ № 528, Мінтрансу РФ № 143.
Але для багатьох видів економічної діяльності, які становлять небезпеку для оточуючих, такі сценарії і методики (правила) відсутні, тому експерт повинен самостійно або за допомогою інших фахівців розробити модель розвитку аварії (надзвичайної ситуації), хоча б на логічному рівні.
У результаті недогляду при інструментальному контролі зварних швів ємності з хлором відбулася її розгерметизація, внаслідок до 70% розміщеного в ній хлору у вигляді хмари поширилося по виробничому майданчику, де працювало, приблизно, 100 робітників і, далі, за вітром стало поширюватися в сторону населеного пункту зі швидкістю 6-8 м в секунду. В результаті 3 робітників загинули (витрати на компенсацію сім’ям), 25 – отримали отруєння середньої тяжкості (витрати на лікування) і 30000 чоловік були евакуйовані (витрати на транспорт, тимчасове розміщення і т.п.).
Необхідно провести подібну оцінку всіх потенційно небезпечних об’єктів на випадок їх аварії, а також на випадок пожежі, повені і стихійних лих, передбачених заявою на страхування.
Після огляду експерт повинен систематизувати всі зауваження та упущення, виявлені в ході огляду, дати рекомендації щодо їх усунення, зафіксувавши це в акті огляду.
Рекомендується в договорі страхування робити застереження про те, що якщо зауваження та упущення не будуть усунуті в зазначені терміни, страхова компанія при трапилося подію відповідальності не несе, або розмір страхового відшкодування буде зменшений, наприклад на 30%, в залежності від ступеня небезпеки і можливих наслідків , якщо їх не усунути.
За результатами вивчення поданих страхувальником документів і безпосереднього огляду об’єкта страхування складається експертний висновок у письмовому вигляді (акт експертизи – аналог “аварійного сертифіката”, який оформляє аварійний комісар).
В експертному висновку повинні бути зазначені:
У результаті експертизи (огляду) може бути дана прогнозна оцінка очікуваного середнього збитку виходячи з нормального функціонування захисних засобів. Максимальний очікуваний збиток можна оцінити виходячи з прогнозованого найгіршого варіанту розвитку аварії, іншої надзвичайної ситуації при виході з ладу наявних на об’єкті захисних засобів, а також підготовленості персоналу до ліквідації виникаючих надзвичайних подій або інших небезпек.
Рекомендації заносяться в акт експертизи (огляду) при наявності в умовах експлуатації та утримання об’єкта відхилень від нормативних вимог, що впливають безпосередньо на ступінь ризику. Доцільно зазначати термін виконання рекомендацій.